Функціонування урядів

У Німеччині виконавча влада здійснюється Федеральним урядом, який складається з Федерального канцлера та федеральних міністрів. Федеральний канцлер обирається Бундестагом за поданням Федерального Президента, а федеральні міністри призначаються та звільняються Федеральним Президентом за поданням Федерального канцлера. До складу Федерального уряду входять міністри, які суміщають дві функції: як член кабінету та очільник міністерства. Уряд діє лише за умови підтримки більшості Бундестагу. Федеральний канцлер має право надання пропозицій щодо кандидатур членів Кабінету Міністрів для їх формального затвердження Президентом країни та визначення основних напрямків внутрішньої і зовнішньої політики. У разі відставки Уряду з ініціативи представників законодавчої гілки влади, повинна бути запропонована альтернативна кандидатура на пост канцлера, яка потребує підтримки серед більшості парламентаріїв. Дане обмеження – Misstrauensvotum (укр. Вотум недовіри) – встановлено в Основному законі (стаття 67) і має на меті підтримку політичної стабільності в країні. У Литві виконавча влада здійснюється Кабінетом Міністрів, який складається з Прем'єр-міністра та міністрів. Прем'єр-міністр обирається Сеймом (парламентом) зі схвалення Президента Республіки. Прем'єр-міністр повинен представити Сейму сформований і затверджений Президентом Республіки Уряд і внести на його розгляд Програму. У разі схвалення Програми Уряду Сеймом, Уряд зобов'язаний протягом 3 місяців підготувати та затвердити конкретні заходи щодо реалізації цієї програми. У разі висловлення недовіри Прем'єр-міністру, міністру або Уряду, Прем'єр-міністр повинен представити нову програму Уряду протягом 15 днів. Міністерства та інші державні органи зобов'язані надати призначеним міністрам необхідні для підготовки Програми Уряду матеріали та взяти участь в підготовці програми Уряду.