Свобода слова в умовах інформаційної війни та збройного конфлікту

Проведено аналіз ситуації з дотриманням свободи слова в Україні протягом 2014-2017 років. Окреслені проблемні питання, що стосуються вимог інформаційної безпеки, можливих обмежень в сфері свободи слова, а також питання протидії мові ворожнечі в засобах масової інформації. Інформаційна політика в умовах війни - огляд основних досліджень. Показано, що українські ЗМІ бракує узгоджених редакційних практик щодо висвітлення тем, пов’язаних із конфліктом. Тому журналісти більш схильні керуватися власним досвідом і поглядами, а не усталеними редакційними практиками та стандартами. Прояви мови ворожнечі та протидія ним - основні дослідження. Показано, що мова ворожнечі є однією з головних проблем в умовах інформаційної війни. Вона може бути використана для підірвання суспільної згоди, створення образу ворога та підтримки агресивної політики. Професійні стандарти журналістів. Показано, що професійні стандарти журналістів повинні бути розроблені та затверджені, щоб забезпечити дотримання принципів журналістики та захисту прав людини. Захист свободи слова: дії влади та неурядового сектора. Показано, що дії влади та неурядового сектора повинні бути спрямовані на захист свободи слова та захисту прав людини. Міністерство інформаційної політики має виконувати свої повноваження в частині захисту і просування прав людини. Міжнародна правова база про дотримання свободи слова в умовах збройного конфлікту. Показано, що міжнародна правова база передбачає захист свободи слова та захисту прав людини в умовах збройного конфлікту. Громадська експертиза Міністерства інформаційної політики: проблеми та результати. Показано, що громадська експертиза Міністерства інформаційної політики виявила проблеми в сфері інформаційної політики, зокрема відсутність узгоджених редакційних практик, відсутність механізмів втручання держави в свободу слова та відсутність чіткого розподілу функцій та повноважень усіх суб’єктів інформаційної політики. Висновки та рекомендації. Показано, що дослідження констатувало наступні факти: українським ЗМІ бракує узгоджених редакційних практик щодо висвітлення тем, пов’язаних із конфліктом; інформаційна сфера України потребує аудиту щодо наявних ресурсів кожного із суб’єктів, сфер їх компетенції та відповідальноїсті; для ефективної координації діяльності усіх суб’єктів інформаційної політики необхідно розробити «дорожню карту», що має узгоджувати вимоги інформаційної безпеки України, міжнародні стандарти в сфері свободи слова, право на істину, етичні принципи роботи мас-медіа. Додатки. Показано, що додатки містять додаткову інформацію щодо досліджень та рекомендацій.