Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки

Поряд з іншими чинниками, що так чи інакше впливають на якість законів, ця проблема, зокрема, зумовлена також і недотриманням вимог законодавчої техніки у процесі законотворення. Законодавча техніка – це система усталених теоретико-прикладних правил, які вироблені на підставі багаторічної практики законотворчості. Ними окреслено засоби і методи розробки та написання проектів законів, що забезпечують точну й повну відповідність положень, які викладаються, їх змісту та призначенню, вичерпний обсяг правового регулювання, ясність і доступність правового матеріалу тощо. Основними взаємозв’язаними складовими елементами законодавчої техніки є: - методологія складання законопроекту; - визначення структури закону, адекватної його змісту; - правила і засоби викладення нормативних положень законопроекту; - мова і термінологія законопроекту; - правила внесення змін до закону. Ці методичні рекомендації розроблено з метою уніфікації написання проектів законів і дотримання вимог законодавчої техніки при підготуванні законопроектів про внесення змін до чинних законодавчих актів. Закон — це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів цих відносин. Основним Законом України є Конституція України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Перш ніж розпочати підготовку проекту закону, слід врахувати критерії, що дозволяють виділити закон як особливу категорію нормативно-правових актів, а саме: - питання, які передбачається вирішити в законі, як того вимагає стаття 92 Конституції України, до питань, що визначаються виключно законами України; - відносини, що мають бути врегульовані, є стабільними та важливими для життя суспільства; - чітко визначити необхідність прийняття закону та цілі, що мають бути досягнуті після його прийняття, а саме — можливі наслідки дії майбутнього закону: економічні, політичні, соціальні тощо. Необхідно також вивчити міжнародні договори України, що стосуються теми законопроекту. При цьому варто враховувати вимоги статті 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Під час розробки законопроектів варто також враховувати положення Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року №1629-IV та ратифікованої Верховною Радою України 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку, зважаючи на їхнє значення для реалізації проголошеного Україною курсу на європейську інтеграцію. Оформлення проектів законодавчих актів і супровідних документів повинно здійснюватися відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».